15.05.2025[events]

Шлях від безпритульника до мільйонера: презентація книги

Учора в самому серці столиці, в просторі «GNRTR»  відбулася презентація книги Ігора Фостенка «Шлях від безпритульника до мільйонера», що залишила слід у серці кожного.

Подія пройшла в новому, сміливому форматі — музичної ретроспективи, яка поєднала в собі силу живого слова, щирість автобіографії та глибину музики. 

Камерна атмосфера вечора була продумана до дрібниць: відблиск свічок у всьому залі, приглушене світло та близькість людей — усе сприяло щирості та відкритості. Ретроспективу відвідали понад сто гостей, серед них — Тетяна Гончарова, Оля Цибульська, Валерія Татарчук, Аліна Качаровська, Руслан Очеретяний, В’ячеслав Соломка, Любава Грєшнова, Марина Авдєєва, Юла, Наталія Тур, Маргарита Січкар, Анна Малиновська, близькі друзі Ігоря та його родина.
Ведучим особливого вечора став Андрій Чорновол.

Протягом вечора Ігор поділився подробицями власного життєвого шляху, поділеного на три символічні частини, як у книзі, кожна з яких відкривала новий вимір особистості.

Кожен розділ супроводжувався живою музикою — гітарист, який тонко відчував ритм розповіді, створював атмосферу інтимності, вплітаючи у настрій вечора пісні, що в певний момент життя стали для Ігоря особливими.

У першій частині, «Становлення особистості», Ігор розповідав про роки бездомності, про моменти, коли лишалася тільки віра в те, що попереду може бути щось більше. Саме тоді почалося формування сили духу, гідності, та розуміння, що навіть у найтемніший час можна залишитися людиною. Під час розмови до нього символічно доєдналася його сестра та друг дитинства, з якими він пережив найтемніші часи.

Я дуже добре пам’ятаю своє дитинство. Ми жили в глиняній мазанці, де підлога скрипіла, двері зачинялися на гачок, а бабуся, яка не ходила, завжди сиділа біля входу. Ми прокидались і не завжди знали, чи буде сніданок. У нас навіть не було холодильника — їжу зберігали в металевому казані, аби захистити від мишей. Та попри все в моїй пам’яті дитинство — це завжди весна. Це багато дерев у дворі, гра в «ножики» з друзями, мрія про скибку свіжого хліба й віра в те, що десь поруч буде добре серце, яке нагодує. Я не хочу, щоб мене жаліли — я хочу, щоб ви зрозуміли: навіть у бідності можна бачити красу. Навіть коли важко, можна пам’ятати своє життя як світле», — розповідає Ігор Фостенко

Під час другої частини, «Шлях підприємця»,  перед слухачами постав уже інший Ігор — той, хто навчився приймати виклики, працювати на межі можливостей, ризикувати, програвати й перемагати. Це була розмова про сміливість будувати бізнес з нуля, шукати себе в підприємництві, не втрачати людяності та не продавати принципи заради успіху. До розмови долучився його наставник Микола, який став його підтримкою.

Назва останньої частини, «Сімейні цінності»,  — про найдорожче. Ігор говорив про кохання, родину, батьківство, підтримку близьких і про ті непомітні, але визначальні моменти, які формують людину не як бізнесмена, а як чоловіка та батька. Це була щира, світла розповідь про те, що насправді є щастя. До Ігора доєдналася його дружина Марина Фостенко та її батьки.

Сім’я — це те, що наростає і змінюється з часом. Ти думаєш, що дуже любив когось, а потім, через кілька років, навіть не уявляєш свого життя без цієї людини. В кожній родині є сварки, адже будь-яка нормальна екосистема не обходиться без непорозумінь і різних думок. Вони перетираються, як діаманти, коли їх обробляють. Так і люди — ми заточуємося, підходимо до більшого розуміння одне одного. За роки сімейного життя у нас були сварки, але вони завжди легкі, побутові — про увагу, невірно подаровані квіти, неправильний час для вибачень. Але все це важливо, тому що це наш шлях, наше зростання разом».

У рамках презентації кожен міг придбати книгу. Частина виручених коштів була передана до благодійного фонду «Твоя опора», що опікується дітьми. 

Презентація книги «Шлях від безпритульника до мільйонера» Ігора Фостенка стала більше ніж просто подією — це був інтимний вечір духовного єднання, де кожен знайшов щось для себе: надію, віру, натхнення чи відповідь на власне «чому». Це був вечір, після якого хочеться жити — сміливо, щиро та з відкритим серцем.